- гризун
- —————————————————————————————гризу́німенник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
гризун
Смотреть что такое "гризун" в других словарях:
гризун — [гриезу/н] уна/, м. (на) ун і// но/в і, мн. уни/, ун і/ў … Орфоепічний словник української мови
агуті — невідм. Рід гризунів, що поширені в Південній і Центральній Америці … Український тлумачний словник
бабак — а/, рідко байба/к, а/, ч. 1) Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром. 2) перен. Про неповоротку, ледачу людину; нероба, ледар … Український тлумачний словник
білка — и, ж. 1) Невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах. 2) Хутро цього гризуна … Український тлумачний словник
білячі — их, мн. Родина ссавців ряду гризунів (білка, летяга, ховрашок, бабак та ін.) … Український тлумачний словник
бобер — бра/, ч. 1) Великий водяний (річковий) гризун, що дає цінне хутро. 2) Хутро цього гризуна … Український тлумачний словник
бурундук — а/, ч. Дрібний звірок гризун із родини білячих, що має вздовж спини п ять чорних смуг на жовто вохристому тлі … Український тлумачний словник
віскаша — і, ж. Ссавець ряду гризунів … Український тлумачний словник
вовчок — чка/, ч. 1) Паразитична рослина, що розвивається на коренях інших рослин. 2) Комаха з ряду прямокрилих; капустянка. 3) Невеличкий ссавець із роду гризунів, що впадає в зимову сплячку; соня. 4) Пагін, що виростає на старому стовбурі дерева, куща … Український тлумачний словник
водосвинка — и, ж. Рід гризунів родини водосвинкових … Український тлумачний словник
